Аденоидит у дітей — симптоми і лікування, як видаляти лазером

На жаль, аденоїди запалюються майже у кожного малюка, особливо схильні до даного недугу діти 3-10 років. Пізніше таке захворювання майже не зустрічається через те, що з ростом черепа навіть збільшилися мигдалини вже не в силах перекривати носові ходи. А ось малюкам та їхнім рідним аденоїди часто доставляють різноманітні неприємності.

Аденоидит у дітей — симптоми і лікування

Аденоидит у дітей, симптоми і лікування, якого ми обговоримо в цій статті, є запаленням лімфоїдної тканини в носоглотці. Цей маленький шматочок слизової дуже важливий для людини, виступаючи в ролі бар’єру для вірусів і мікробів, що проникають в організм через носоглотку.

При проникненні в носоглоткову мигдалину інфекції в ній виробляється інтерферон для боротьби з інфекцією. А після одужання слизова повертається до нормальних розмірів. Ось тільки часті застуди, ГРВІ та запалення не дають лімфоїдної тканини відновитися, і виникає аденоїдит.

Аденоидит у дітей — симптоми

Аденоидит у дітей може викликати ряд ускладнень, тому дуже важливо виявити і вилікувати його в початковій стадії, і тут нам допоможе знання симптомів.

Залежно від стадії і характеру перебігу хвороби її прояви можуть значно відрізняться, серед загальних варто назвати:

  • підвищена температура (характерна для гнійного і гострого аденоидита);
  • утруднення або повна відсутність носового дихання, через що дитина починає дихати ротом;
  • на поверхні мигдалини утворюється прозора, при гнійному запаленні зелена слиз;
  • пацієнта мучить непродуктивний кашель, який не проходить при традиційному лікуванні, так як справа не в легких, а слизу, що стікає по горлянці і дратівливою її;
  • поява гнусавости голосу через відсутність посилення звуку в носових пазухах;
  • хропіння;
  • при серйозному розростанні аденоїдів дитина може страждати від нічної зупинки дихання, з криком прокидається, страждає від кошмарів, а вдень сонний, млявий;
  • через гіпоксії малюка мучать головні болі, ослаблення уваги, слабкість;
  • можливе зниження слуху через перекриття носових ходів, а також часті отити;
  • біль при ковтанні може виникнути в разі, якщо інфекція перенеслася на мигдалини в глотці (виникає тонзиліт);
  • при тривалому не лікування аденоидите через постійно відкритого рота обличчя дитини витягується, змінюється контур кісток, викривляється прикус, з’являються риси недоумства, і вже це виправити не можна. Тому зволікати з лікуванням просто небезпечно!

Варто зазначити, що тяжкість і сила прояви недуги залежить від стадії розвитку аденоидита. Так, виділяють три ступені:

  • 1-я характеризується запаленням мигдалини. Вона перекриває носовий отвір на третину, при цьому малюк може в денний час не відчувати дискомфорту, а вночі хропіти через ускладнення дихання;
  • аденоїдит 2 ступеня відрізняється перекриттям ходів наполовину. У цьому випадку дитина дихає ротом, як вдень, так і вночі;
  • 3-тя стадія характеризується повним перекриттям носового проходу. Малюк не в силах дихати носом, симптоми ті ж, але виражені яскравіше.

Діагностика аденоидита проводиться ЛОР — лікарем, так як побачити разросшуюся лімфоїдну тканину без спеціальних пристосувань не можна. Також фахівець може використовувати:

  • фарингоскопію — тобто обстеження мигдалин медичним шпателем;
  • передню риноскопию — огляд носових ходів пацієнта, вона дозволяє встановити розміри розростання;
  • задня риноскопія проводиться за допомогою дзеркала, носові ходи оглядають через ротоглотку, але її складно застосовувати для маленьких діток;
  • рентген носоглотки допомагає підтвердити захворювання і навіть стадію;
  • ендоскопія в носоглотці дуже інформативна, але для маленьких пацієнтів необхідне використання анестезії.

Аденоидит у дітей — лікування

Лікування аденоидита може бути або консервативним, або хірургічним. Друге ще десяток років тому було особливо популярним. Аденоїди вирізали вже при другій стадії, але зараз ЛОР — лікарі вже не так рвуться видалити розрослися тканини, і для цього є очевидні причини.

По-перше, незважаючи на малу хворобливість, операція передбачає неприємне кровотеча, стрес для дитини та її рідних. А по-друге, лімфоїдні клітини мають властивість збільшуватися знову. Тобто після операції проблема може повернутися, і вже тоді її будуть намагатися вилікувати медикаментами.

Консервативне лікування передбачає:

  • закопування судинозвужувальних крапель для полегшення дихання;
  • промивання носових ходів відварами протизапальних трав, розчином солі, обеззараживающими складами;
  • закопування протизапальних складів. Добре себе зарекомендували препарати проторгол, колларгол, лимфомиозот (після промивання носа);
  • прийом антигістамінних препаратів, особливо якщо причиною запалення стала алергія;
  • використання імуностимуляторів (настоянка ехінацеї, вітаміни, спеціальні імуномодулятори);
  • зрідка використовуються антибіотики, але з особливою обережністю — якщо доведена бактеріальна основа недуги, так як в противному випадку тканина у відповідь на прийом таких препаратів може навіть ще більше збільшиться в об’ємі.

Як лікувати аденоїди — вирішує лікар, враховуючи стан хворого, стадію запалення, його тип. Як правило, маленькому пацієнтові розписують цілу схему. Пам’ятаю, нам ЛОР буквально по годинах позначив, коли промивати ніс, коли капати, коли гуляти (після деяких препаратів виходити на холод не можна мінімум 15 хвилин).

Аденоидит у дітей — симптоми і лікування, Комаровський

Популярний доктор Євген Комаровський має свою думку про аденоидите серед дітей. Так, ознаки хвороби можуть виникати через:

  • попадання інфекції на мигдалини;
  • ослаблення імунітету через частих застуд;
  • алергії на продукти і різні подразники;
  • спадковості (якщо у тата або мами дитини в дитинстві були проблеми з аденоїдами, то у малюка ймовірність запалення значно більше);
  • прийому занадто гарячої води або їжі;
  • дуже сухого повітря в кімнаті;
  • інфекційних хвороб (коклюш, кір, грип, ангіна).

Лікування по Комаровскому передбачає промивання носа сольовими розчинами, закопування судинозвужувальними краплями і препаратами проти набряклості лімфоїдної тканини. Також лікар рекомендує при відсутності алергії закопувати в ніс масло чайного дерева або туї.

Хороший ефект дають інгаляції, вони зволожують слизову, пом’якшують, знімають набряк, для цих цілей використовують спеціальні медикаменти.

Євген Олегович Комаровський допускає і використання операції. Лікар радить не відмовлятися від хірургічного втручання, якщо у дитини спостерігається апное, тобто зупинка дихання на пару секунд, а також бувають часті отити, знижується слух або формуються щелепні аномалії.

Гострий аденоїдит у дітей

Гострий тип аденоидита характеризується більш чіткими симптомами, тобто це або перший прояв недуги, або його загострення.

При цьому:

  • малюк може страждати від фебрильною температури (від 38 до 39);
  • пацієнт погано спить, може прокидатися кожні півгодини;
  • через відсутність дихання і сухості в роті може знижуватися імунітет;
  • рясне відділення слизу, вона може бути прозорою, жовтуватого, а гнійний аденоидит легко визначити по зелених відділенням;
  • біль в області носа, вух (можливий отит), горла;
  • збільшені підщелепні лімфовузли.

У цьому типі хвороби виділяється два види — катаральний і гнійний. Перший розвивається повільніше, більше доби, характеризується температурою до 39 градусів, малої інтоксикацією і болем. Гнійна форма у дітей розвивається за лічені години.

Температура хвилеподібно скаче, виділення гнійні з неприємним запахом, сильно виражена інтоксикація, проявляючись слабкістю, млявістю, головним болем, відсутністю апетиту і болем в носоглотці. Гнійну форму вилікувати складніше, часом використовуються більш серйозні препарати, в тому числі і антибіотики.

Хронічний аденоїдит у дітей

Якщо недуга запустити, то він переходить в хронічний тип, лікувати який значно складніше. Помітити недугу нескладно — дитина не може нормально дихати носом, весь час, відкриваючи рот для компенсації проблеми дихання. Вночі починає хропіти, спить неспокійно, нежить не проходить ні на другу, ні на третій тиждень, часто у дитини знижується слух.

Відсутність належного лікування може закінчитися плачевно — у дітей виявляються ускладнення. Так, можливі:

  • часті отити, в тому числі і гнійні (до речі, раніше три отиту за рік давали привід робити операцію);
  • формування аденоідального особи з опущеним і скошеним набік підборіддям, висунутої вперед головою, укороченою верхньою губою, плоским носом;
  • через постійну гіпоксії грудна клітка стає вже і видається вперед;
  • може виникати бронхіальна астма, часті ангіни і фарингіти, так як повітря не очищається і відразу потрапляє в організм;
  • можлива майже повна втрата слуху, на щастя, при усуненні проблеми аденоїдів дитина знову буде чути добре;
  • є ймовірність порушення роботи нирок і кровоносної системи, може початися нетримання сечі.

Лікування тут може бути як хірургічним, так і консервативним. Рекомендую вам спочатку все ж випробувати всі методи, перш ніж погоджуватися на операцію. Часто наполегливі промивання та закапування дозволяють забути про проблему і не травмувати малюка даремно. Звичайно, усувати аденоїдит доведеться не один день, зате потім на кілька років можна забути про нежить і застудах!

Як видаляють аденоїди у дітей

Незайвим буде дізнатися, як видаляють розрослися аденоїди у маленьких пацієнтів. Зараз існує кілька варіантів операції;

  • аденоідектомія — видалення розрослася тканини кільцеподібним скальпелем. Процедура проводиться наосліп на дитину під місцевою анестезією, тобто малюк все відчуває, розуміє, чинить опір;
  • ендоскопія — зайву частину аденоїдів прибирають спеціальним ендоскопом. З його допомогою хірург може стежити за операцією і прибрати саме стільки тканини, скільки потрібно. Радує і те, що дитина в процесі спить (як правило, це не наркоз в нашому розумінні, а снодійне, тому шкода для дитячого організму мінімальний);
  • коблація — руйнування збільшилися мигдалин холодом, поки новий, але безболісний і ефективний спосіб.

Чи варто видаляти мигдалини — вирішувати батькам, для цього можна відвідати декількох ЛОР-лікарів. Наприклад, мені завідувач відділенням, мабуть, старого гарту, з ходу запропонував видаляти по досягненню 3 років і навіть не прописав краплі для полегшення стану. Мабуть, я повинна була на півроку змиритися з нежиттю і постійними бронхітами дитини. А другий лікар порекомендував лікування, що подіяло менш ніж за місяць.

У будь-якому випадку рішення, треба погоджуватися на хірургічне втручання, приймають рідні, а не медики. Але на захист операції скажу, що якщо всі консервативні методи не дали результату — доведеться лягати під ніж, інакше малюк так і буде страждати. А ми ж не хочемо йому ті страшні ускладнень?

Як вилікувати аденоїди у дитини без операції

Відразу зазначу, що боротися з аденоїдами тільки народними засобами не варто. Краще дотримуватися рекомендованої лікарями схеми і по його вирішенню додати до неї деякі домашні рецепти. Пропоную вам поради, випробувані мною і моїми знайомими:

  • свіжий настій кори дуба капають в кожну ніздрю по 2-3 краплі (на склянку води 1 ч.л. або пакетик з аптеки, кипить 1-2 хв., потім ще 15 настоюється), дуже добре зменшує обсяг мигдалин — перевірено мною і подругою ;
  • закопувати в ніс по парі крапель олії туї (годиться препарат «Туя ДН», а не ефір);
  • промивати ніс протизапальними травами (звіробій, календула, ромашка, мати-й-мачуха);
  • полоскати носові ходи розчином прополісу — 20 крапель на 1 чашку води і чверть чайної ложечки соди, за одне полоскання використовувати півсклянки складу.

Лазерне видалення аденоїдів

Нещодавно лазер почали використовувати і в лікуванні аденоїдів. Окремо лазерну терапію ми виділяємо через те, що це не зовсім хірургічне видалення, а, скоріше, своєрідне лікування.

Промінь лазера обпікає лімфоїдну тканину, зменшуючи її в розмірах, знімає запалення, набряк, вбиває мікроби. Такий метод можна вважати альтернативою консервативної терапії або доповненням до операції.

профілактика

Запобігти хворобі або її рецидив допоможе грамотна профілактика. Вона включає такі пункти:

  • часті прогулянки на свіжому повітрі, далеко від доріг, підприємств, краще в лісі або біля річки;
  • часто прибирати в будинку, мити підлогу;
  • підтримувати вологість близько 60-70%, в цьому допоможуть зволожувачі повітря;
  • давати малюкові вітаміни, особливо восени та взимку;
  • швидко і ретельно лікувати застуди та ГРВІ, так як після них може розвиватися рецидив.

Тепер ви знаєте, що таке аденоидит у дітей — симптоми і лікування, типи, можливі ускладнення, народні методи боротьби з проблемою. Сподіваюся, ці поради допоможуть вам своєчасно запідозрити недуга у дитини і швидко його вилікувати. Від душі бажаю, здоров’я вам і вашим малюкам, підписуйтесь на блог і будьте щасливі!

Ссылка на основную публикацию