Методика Рокича: ціннісні орієнтації

Основною оцінкою пізнання і визначення світогляду конкретної особистості в психології ось уже багато років залишається методика «Ціннісні орієнтації» Рокича — знаменитого американського психолога, який народився в Польщі. Під цінністю Мілан Рокіч розумів перевагу індивідуумом одних цілей і способів існування іншим. На його думку, ці переваги впливають на будь-які суспільні явища.

Суть і цілі методики

Мілан Рокіч розрізняє 2 категорії людських цінностей:

  • термінальні (цінності-цілі) — ті, що відповідають за цілі індивідуального існування;
  • інструментальні (цінності-засоби) — ті, що формують образ дій людини і сприяють досягненню цілей.

На цій системі і заснована методика Рокича, ціннісні орієнтації по якій вивчаються на підставі прямого ранжирування списку запропонованих понять.

Проведення даного дослідження і оцінка його результатів важливі для надання допомоги при консультації щодо професійної орієнтації в умовах зміни місця роботи або виду діяльності.

Крім того, у великих підприємствах дослідження за методикою ціннісних орієнтацій Рокича проводиться з метою діагностики згуртованості колективу та корпоративної культури.

Воно допомагає розгледіти приховані і навіть неусвідомлювані переконання і установки співробітників і керівників, які відображають ставлення людини до колег і до робочої діяльності.

Володіти такою інформацією важливо, оскільки саме це відношення формує реальну поведінку працівника. Проводиться дослідження може також:

  • з метою вивчення мотиваційного середовища у співробітників;
  • для запобігання опору всякого роду змін;
  • для визначення поведінкових правил і стандартів в організації;
  • на консультаціях з проблем, пов’язаних з кар’єрним ростом.

Хід проведення та оцінка результатів дослідження

Так, випробуваному пропонується набір з 18 термінальних, а потім 18 інструментальних цінностей в алфавітному порядку. Дослідження проводять в тому числі і з використанням замість карток списку, де вказуються всі цінності.

У першому випадку респондент не поспішаючи, обдумано розкладає картки в порядку убування значущості запропонованих цінностей саме для нього від найбільш значущого до найменш значимого. Така форма подачі матеріалів методики є, на думку фахівців, найбільш кращою, і отримані цим способом результати вважаються більш надійними. У другому варіанті випробуваний просто привласнює кожної цінності зі списку порядковий номер, за допомогою якого розставляє їх в системі власних ціннісних орієнтацій.

Список цінностей вказано в таблиці:

термінальні: інструментальні:
Активна діяльне життя акуратність
життєва мудрість вихованість
здоров’я високі запити
Цікава робота життєрадісність
Краса старанність
Кохання незалежність
матеріальна забезпеченість Нетерпимість до недоліків (в тому числі і до власних)
Наявність справжніх друзів освіченість
суспільне визнання відповідальність
пізнання раціональність мислення
продуктивна діяльність самоконтроль
розвиток Сміливість при відстоюванні своєї думки
Свобода чуттєвість
Сімейне щастя терпимість
щастя інших широта поглядів
Можливість для творчості Тверда воля
різні задоволення чесність
Впевненість в собі ефективність діяльності

Під час вивчення результатів слід приділити увагу перш за все наявності закономірностей у відповідях.

Якщо таких виявити не вдалося, то, ймовірно, у випробуваного не сформована система цінностей. Крім того, можливо, що його відповіді були не зовсім щирими.


Важливо також представити структуру системи, визначити основні цінності, особливо варто відзначити можливі протиріччя в лідируючих цінностях обох списків.

При індивідуальній діагностиці можна отримати чимало інформації, провівши з респондентом додаткові дослідження. Наприклад, можна попросити його розташувати ці цінності таким чином, немов це робить ідеальний в його уявленні людина. Або можна запропонувати варіант, який дасть можливість зазирнути в майбутнє. Наприклад, розташувати цінності так: немов це він через 5/10/15 років.

Оцінка результатів, проведена на належному професійному рівні, допоможе психологу зробити висновок про ідеали, ієрархії цілей і засобів, уявленнях про норми поведінки, які служать випробуваному еталоном.

Ссылка на основную публикацию